Блог | Ліквідований генерал Москалик мав відношення до вбивства українців. Чим він займався

Цікава подробиця, сплила, про нещодавно “закобзованого” у підмосковній Балашихі генерал-лейтенанта Ярослава Москалика.

Виявляється серед цілої купи службових обов’язків, які виконував та “курировал” цей, з виду неприкметний та “лысоватый муСЧина”, у надрах головного оперативного управління російського генштабу, було РЕГУЛЯРНЕ планування, координація та підготовка відповідної звітності, щодо комплексу заходів, пов’язаних із нанесенням комбінованих ударів ракетною зброєю дальнього радіусу дії по території України. В тому числі – такі делікатні питання, як вибір цілі, аргументація доцільності її ураження, детальне планування та визначення відповідного наряду сил й засобів.

Іншими словами, саме цей генерал стояв, як-то кажуть “у джерел” ударів по Кривому Рогу, Сумах, Києву, Харькову й т.д. З нього, по суті, розпочиналось те, що потім оберталось ударами “шахедами”, крилатими та балістичними ракетами по щільно заселеним кварталам мирних українських міст.

Фатальна для генерал-лейтенанта Москалика зустріч з припаркованим “не там” продуктом неміцького автопрому, не була, а ні випадковою, а ні обумовленою “внутрішнім російським фактором”. Це “туловище” у лампасах точно та гарантовано знало та усвідомлювало, що робило й яке відношення має до вбивства цивільного населення України, в тому числі дітей, в українських містах.

Скажу ще одне. За цілою низькою повідомлень “російських джерел”, саме цей лампасоносій розглядався як дуже й дуже перспективний кандидат на посаду голови так званого “национального центра управления обороны рф” (структурний орган управління у складі гш зс рф, призначений, в тому числі, для керування різновідомчими та коаліційними угрупуваннями військ).

Як на мене, цілком “законна” та легитимна ціль. Причому, очевидно й дуже ймовірно, як першочергова та пріоритетна для “ураження” українськими спеціальними службами. Мабуть, й сам цей генерал розумів, що рано чи пізно, масові вбивства цивільного населення України, які здійснюються саме з його “подачі”, скінчаться для нього саме такого роду “зустріччю”.