Путін відроджує воєнні стратегії Гітлера, атакуючи українські святині, – Forbes

Російські удари по українських святинях і релігійних об'єктах дедалі частіше викликають історичні паралелі з методами ведення війни, які застосовувалися нацистською Німеччиною, пише Forbes.

Мерседес Салуппо, наукова співробітниця Атлантичної ради – одного з американських аналітичних центрів з питань оборони та дипломатії у Вашингтоні, а також колишня дослідниця Центру російських та євразійських досліджень Девіса при Гарвардському університеті, заявила про схожість таких дій із практиками, що використовувалися під час Другої світової війни.

Вона вважає, що знищення або пошкодження святинь може бути частиною ширшої стратегії психологічного тиску на населення. Атаки на культурні та релігійні пам'ятки можуть розглядатися і як спроба завдати удару по історичній та духовній спадщині країни.

Експертка підкреслила, що одним із прикладів став удар по території Києво-Печерської лаври, який спричинив пожежу на території комплексу. Ця пам'ятка має особливе значення для української історії та культури, тому будь-які пошкодження таких об'єктів викликають широкий суспільний резонанс як в Україні, так і за її межами.

"Націлювання на релігію та культурну спадщину є частиною стратегії Росії з деморалізації та знищення громад. Вбивства Росією священників та інших релігійних лідерів у сучасній війні агресії в Україні, напади на релігійні місця… а також ув’язнення та тортури релігійних лідерів, таких як мусульманські лідери та активісти в Криму, – це лише деякі приклади того, як Росія застосовує цю тактику", – сказала Салуппо.

За її словами, цього року Москва посилила свої повітряні атаки на релігійні та культурні цілі по всій Україні за допомогою дистанційно керованих дронів та ракет далекого радіусу дії, що є частиною давньої кампанії з придушення духовного та мистецького життя.

Водночас, за даними вчених Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), танки, ракети та бомбардувальники Кремля вже завдали ударів по понад 500 незамінних культурних та релігійних об'єктах, не враховуючи нещодавнього нападу на Лавру.

"Протягом століть Києво-Печерський монастир, у печерах якого поховані мощі святих, був одним із найважливіших християнських паломницьких центрів у світі. Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври складається з унікальних наземних та підземних церков XI–XIX століть, розташованих у комплексі лабіринтів печер", – заявили експерти ЮНЕСКО.

Російський удар по Лаврі

Як повідомляв УНІАН, у ніч на 15 червня російські війська здійснили масовану атаку на Київ із застосуванням ударних безпілотників і балістичних ракет. Під час обстрілу на території Києво-Печерської лаври виникла пожежа на даху Успенського собору.

19 червня Лавра частково відновила роботу для відвідувачів. На території ще тривають аварійно-рятувальні та протиаварійні роботи, але визначено маршрути, безпечні для відвідування.

У штатному режимі працюватимуть Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Церква Святих Антонія і Феодосія Печерських з трапезною палатою, а також Церква Спаса на Берестові.

Відновлюється й проведення групових екскурсій за попереднім записом.