Від Калінінграда до Шпіцбергена: 5 сценаріїв, за якими Путін може завдати удару по НАТО

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, розраховуючи на коротку кампанію та підкорення всієї країни. План провалився: Україна чинила запеклий опір, і через майже чотири з половиною роки війна перетворилася на затяжну й кровопролитну битву на виснаження, яка повністю змінила систему безпеки в Європі.

Прямим наслідком стало вступ до НАТО Фінляндії та Швеції, через що Балтійське море дедалі частіше називають "озером НАТО". На перший погляд, становище кремлівського диктатора Путіна вкрай скрутне, пише Ynet News. Втрати Росії оцінюються приблизно в 400 000 загиблих і близько 700 000 поранених та зниклих безвісти.

Більша частина сучасних танків знищена – спочатку протитанковими ракетами, потім дешевими українськими дронами. Чорноморський флот втратив флагман і безліч кораблів і, по суті, не відіграв вирішальної ролі. Україна дедалі частіше завдає ударів углиб Росії власними дронами, завдаючи серйозної шкоди нафтовій інфраструктурі. Економіка переведена на військові рейки: на оборону йде 42 % бюджету, майже 7 % ВВП.

Здавалося б, Путіну логічно шукати вихід із війни. Але, за даними джерел, пов’язаних із Кремлем, він налаштований продовжувати її до досягнення цілей і навіть готовий до ескалації, йдеться в матеріалі.

Чому Путін почувається впевненіше, ніж здається

Щоб зрозуміти наступний крок Кремля, ситуацію треба розглядати очима самого Путіна. З його точки зору, становище Росії далеко не безнадійне. Внутрішньополітичного тиску, здатного похитнути його владу, по суті немає: опозиція придушена, олігархи та силовики лояльні, суспільство обробляється пропагандою, яка подає війну як "священну" боротьбу проти Заходу.

Росіяни, виховані традицією колективного терпіння, зносять величезні втрати без масштабних протестів, пишуть ЗМІ.

Економіка не зазнала краху, як очікував Захід: у 2024 році вона зросла на 3,4%. Росія самодостатня в продовольстві та енергії, володіє найбільшими запасами ресурсів, побудувала "тіньовий флот" із сотень танкерів для обходу санкцій і спирається на підтримку Китаю, Ірану та Північної Кореї.

Можливість зруйнувати "ілюзію стримування" НАТО

Якщо режим стабільний, навіщо Путіну нова авантюра за межами України? Аналітики вважають, що в його свідомості сходяться два фактори: глухий кут на українському фронті та те, що він сприймає як історичні тріщини всередині НАТО.

Вимоги США до Європи різко збільшити оборонні витрати, транзакційний підхід адміністрації Трампа та розмови про скорочення американської присутності в Європі Путін може вважати шансом.

Він вірить, що західний порядок можна зруйнувати. За його розрахунками, якщо Росія атакує невелику, ізольовану ділянку території країни НАТО, а альянс не відповість єдиною військовою силою через страх ядерної ескалації або через внутрішні розбрати, то 5-та стаття статуту виявиться порожньою обіцянкою – і НАТО фактично перестане існувати.

Про це попереджає доповідь Атлантичної ради, автором якої є військовий експерт Річард Хукер, під назвою "Наступний крок Путіна? П’ять сценаріїв російського нападу, до яких має готуватися Європа". У ньому описано п’ять сценаріїв – від найризикованішого для Москви до найменш ризикованого.

1. Сухопутний коридор до Калінінграда (найвищий ризик). Російські сили з Білорусі завдають раптового удару через Литву, щоб з’єднати основну територію РФ з калінінградським анклавом.

Це фізично відрізало б Литву, Латвію та Естонію від решти Європи, але майже напевно втягнуло б у війну потужну армію Польщі – ризик для Путіна величезний.

2. Захоплення шведського острова Готланд (середньо-високий ризик). Готланд у самому серці Балтики називають "непотоплюваним авіаносцем". Контроль над ним дозволив би Росії порушувати морське та повітряне сполучення НАТО, розмістити радари та ракети, що загрожують Стокгольму, і заодно "покарати" Швецію за вступ до альянсу.

3. Гібридна війна на сході Естонії (середній ризик). У районі міста Нарва – більшість етнічних росіян. Замість відкритої війни Москва могла б використати "зелених чоловічків", агентів і пропаганду, спровокувати заворушення, захопити будівлі та оголосити "народну республіку" – за кримсько-донбаським сценарієм 2014 року.

Захід опинився б перед незручним питанням: чи готовий він воювати за невелике місто, мешканців якого подають як таких, що бажають приєднатися до Росії.

4. Швидкий удар по Аландських островах Фінляндії (середньо-низький ризик). Архіпелаг згідно з міжнародними угодами повністю демілітаризований.

Раптове захоплення морським десантом дало б Кремлю контроль над важливим проходом до Гельсінкі та Стокгольма і стало б болючим ударом по новому члену НАТО.

5. "Холодна пастка" Шпіцбергена (на думку авторів – найімовірніший варіант). Шпіцберген (Свальбард) – віддалений арктичний архіпелаг Норвегії з особливим статусом: згідно з договором 1920 року він демілітаризований, а громадяни країн-підписантів мають рівні права на проживання та господарську діяльність.

Росія десятиліттями зберігає там свою присутність (селище Баренцбург) і регулярно звинувачує Норвегію в порушенні договору – що нагадує підготовку приводу для майбутніх дій.

Операція могла б відбутися у кілька етапів: спочатку диверсанти перерізають підводні кабелі, позбавляючи Осло зв’язку; потім спецназ під виглядом туристів і робітників захоплює єдиний аеропорт; далі важкі транспортні кораблі висаджують морську піхоту Північного флоту, яка без опору бере під контроль порти та вузол супутникового зв’язку.

За лічені години Росія розгорнула б системи ППО та протикорабельні ракети, створивши зону, куди НАТО не зможе увійти без величезних втрат.

Потім – політико-психологічна пастка: Москва оголосить, що "тимчасово" зайняла острови заради захисту своїх громадян, і попередить, що спроба відбити їх викличе жорстку відповідь аж до застосування тактичної ядерної зброї. Західні лідери, втомлені від війни в Україні, будуть змушені запитати себе: чи готові вони ризикувати третьою світовою заради кількох замерзлих островів.

Якщо НАТО завагається і обмежиться санкціями замість військової відповіді, Путін досягне, можливо, найбільшої стратегічної перемоги: 5-та стаття буде викрита як порожня обіцянка, а альянс почне розпадатися.

Інші новини про Росію та НАТО

Раніше УНІАН повідомляв, що Путін готує серйозну провокацію проти НАТО в найближчі місяці. Москва вже намагається виснажити ресурси Великої Британії, перенаправляючи свій тіньовий флот нафтових танкерів в обхід Ла-Маншу – один із них уже був перехоплений там британськими морськими піхотинцями минулого місяця.

Однак зараз існує ймовірність набагато серйозніших провокацій з боку Москви.

Крім того, ми також розповідали, що країни НАТО саме зараз наступають на ті самі граблі, що й Україна.

До такого висновку дійшов французький OSINT-аналітик Клеман Молен, який проаналізував стан укріплень на основі фото, відео та супутникових знімків, що є у відкритому доступі.