"Якщо Трамп хоче досягти угоди": в CNN назвали нову вимогу Ірану до США

Потенційна мирна угода між США та Іраном залежить від того, чи погодиться адміністрація Трампа розблокувати заморожені іранські активи на суму 24 мільярди доларів, заявив у п’ятницю CNN високопоставлений іранський чиновник.

Він попередив, що США "потраплять у темний коридор", якщо відновлять бойові дії.

"Переговори зайшли в глухий кут, і президент США Дональд  повинен вивести їх із цього глухого кута. М’яч на боці Трампа", - військовий радник верховного лідера аятоли Моджтаби Хаменеї Мохсен Резаї в ексклюзивному інтерв’ю CNN у Тегерані.

Як повідомляється, Іран вимагає розморозити 12 млрд доларів заморожених коштів одразу після підписання тимчасової угоди зі США, а ще 12 млрд доларів – на пізнішому етапі.

Видання поділилося, що американські урядовці стурбовані тим, що розморожування коштів на цьому етапі може позбавити їх ключового важеля впливу на режим.

Трамп висунув вимогу, щоб будь-яка угода була значно жорсткішою за ядерну угоду, укладену в 2015 році, та щоб уникнути будь-чого, що можна було б розцінити як передачу "піддонів з готівкою" – вислів, який він використовував для критики рішення тодішнього президента Барака Обами надати Тегерану фінансову компенсацію.

У рідкісному інтерв’ю CNN Резаї пролив світло на погляди іранських стратегів щодо післявоєнного майбутнього країни, долі Ормузької протоки та можливих дій Ірану в разі чергового нападу.

В статті наголошується, що його зауваження мають вагу, оскільки він залишається тісно пов’язаним з іранськими силовими структурами і вважається близьким до нинішнього верховного лідера, якого не бачили на публіці з того часу, як він отримав поранення під час ізраїльського нападу, в результаті якого загинув його батько у перший день війни.

Зокрема, Резаї зазначив, що можливе розморожування коштів адміністрацією Трампа стане "новим горизонтом для майбутнього" Ірану та Америки:

"Якщо він (Трамп) хоче досягти угоди з Іраном, ці 24 мільярди доларів є випробуванням довіри, яку Іран хоче мати до Трампа – це випробування, яке Америка повинна пройти, і шлях буде відкрито. Це наші власні гроші, а не гроші Америки", – сказав він. 

Водночас, він попередив, що Іран "розширить зону бойових дій" за межі Перської затоки, якщо США відновлять конфлікт, що потенційно може призвести до поширення військових операцій від Ормузької протоки до Індійського океану, протоки Баб-ель-Мандеб, Червоного моря та Середземного моря. 

"Ми надамо війні іншого виміру, атакуючи ці інші американські бази, які ми атакували досі", - попередив Резаї.

При цьому, за його словами, "ймовірність війни є низькою".

Видання зазначило, що Резаї не відповів на запитання про стан здоров’я Хаменеї та його роль у процесі прийняття рішень у країні, але відкинув перспективу його зустрічі з Трампом:

"Цього не станеться, зараз ми перебуваємо на першому етапі переговорів, і пан Трамп привів переговори до тупика. Цього не станеться".

В статті йдеться, що цього тижня Трамп заявив, що він і Хаменеї "здається, добре ладнають" і що для нього буде "честю" зустрітися з ним.

Резаї зазначив, що Іран та Оман мають суверенітет над ключовим водним шляхом - Ормузькою протокою, через який до війни проходила п’ята частина світових обсягів нафти та скрапленого природного газу, і тому будуть спільно ним управляти.

Він утримався від того, щоб називати вимогу про сплату за прохід суден через протоку "митом", зазначивши, що Іран стягуватиме плату за обслуговування, оскільки не повинен нести витрати на управління протокою.

За даними видання, як представник старої гвардії КВІР, Резаї воював у ірано-іракській війні, а згодом очолював ці збройні сили з 1981 по 1997 рік, сприяючи перетворенню їх на одну з найпотужніших інституцій Ісламської Республіки. 

"Будучи прихильником жорсткого курсу та глибоко вкоріненим у системі безпеки Ірану, він згодом приєднався до Ради з питань доцільності, яка консультує верховного лідера, та обіймав посаду віцепрезидента за часів колишнього президента Ебрагіма Раїсі", - вказується в публікації.

Варто зазначити, що Резаї також чотири рази балотувався на посаду президента, але жодного разу не переміг.